Ручне формування

Завдяки незначним капіталовкладенням, виготовлення склопластику за технологією контактного формування знаходить широке застосування при виготовленні виробів зі склопластику одиничними екземплярами і малими партіями.

Суть методу виготовлення склопластику контактним формуванням полягає в наступному: на підготовлену певним способом оснастку (матрицю) наноситься захисно-декоративний шар – гелькоут. Методика нанесення гелькоута – вручну пензлем або розпилювачем для гелькоута. Гелькоут формує зовнішню поверхню майбутнього вироби зі склопластику. Гелькоути мають широку палітру кольорів, тому зовнішній вигляд виробу зі склопластику може мати практично будь-який колір. Крім того, гелькоут охороняє виріб зі склопластику від згубного впливу ультрафіолету, хімічно активних середовищ, впливу води.

Після висихання гелькоута відбувається виготовлення склопластику (формування вироби зі склопластику). Спочатку в матрицю укладається попередньо розкроєні скляний матеріал: склотканина, скломата або інший тип армовоного наповнювача, вибір якого залежить від вимог, що пред’являються до виробу зі склопластику. Потім, за допомогою м’якого валика або кисті, скломата або склотканина просочується сполучною – сумішшю поліефірна смола і затверджувач. У звичному розумінні, склопластик – це композитний матеріал, що складається з такої суміші: поліефірна смола, затверджувач, склотканина або скломата.

Останній етап – накочення ще не затвердженого склопластику (ламінату) жорстким валиком для видалення бульбашок повітря з нього. Після затвердіння склопластику, готовий виріб зі склопластику витягується з форми і піддається механічній обробці: обрізка облоя – надлишків склопластику або затвердженої поліефірної смоли по краям виробу; висвердлювання отворів і т. д.

До переваг ручного виготовлення склопластику можна віднести:

  • Відносно невелика вартість оснащення для виготовлення склопластику;
  • Незначна вартість обладнання для виготовлення склопластику (розпилювач, валики, кисті).

Недоліки методу:

  • Значна кількість ручної праці при виготовленні вироби зі склопластику;
  • Попередній розкрій склотканини, скломата або іншого скляного матеріалу;
  • Попередня підготовка суміші поліефірна смола – затверджувач;
  • Якість кінцевого вироби зі склопластику залежить від майстерності виконавця;
  • Відносно великий час виготовлення виробів зі склопластику;
  • Низька швидкість оборотності оснащення.